У 2015/2016 навчальному році одночасно будуть чинними дві програми для учнів 5 класів: «Історія України. Вступ до історії» (К.: Перун, 2005) та «Історія України (Вступ до історії) (К.: Видавничий дім «Освіта», 2013). Відповідно вчителі, які працюватимуть за програмою 2005 р., можуть користуватись підручниками, що вийшли друком у 2010 році. Учителі, які оберуть програму 2013 р., – підручниками, що вийшли друком у 2013 році.
Чинною для учнів 6 класів є програма «Інтегрований курс («Всесвітня історія. Історія України», (К.: Видавничий дім «Освіта». 2013), а для учнів 7 класів – оновлена програма. Учні 8 – 9 класів навчатимуться за програмою «Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи» (К., Перун, 2005).
Вищеназвані програми розміщені на офіційному web-cайті Міністерства освіти і науки України за таким покликанням: http://old.mon.gov.ua/.
Для 10-11 класів використовуються програми зі змінами, внесеними у 2014 році та розміщеними на сайті Міністерства. Академічний рівень та рівень стандарту: програми «Історія України. 10-11 класи» (52 години на рік, 1,5 години на тиждень); для класів історичного профілю: програми «Історія України. 10-11 класи» (140 годин на рік, 4 години на тиждень).
Для вивчення всесвітньої історії чинними є програми «Всесвітня історія. 10 – 11 класи (рівень стандарту/академічний рівень)». Програма розрахована на 35 годин на рік (1 година на тиждень). Для класів історичного профілю чинною є програма зі всесвітньої історії, що розрахована на 3 тижневі години (105 годин на рік) (К.: Поліграфкнига, 2010).
Програми розміщені на офіційному web-cайті Міністерства освіти і науки України .
У новій редакції програми з історії України для 7 класу змінено назви розділів. Так розділ І. «Виникнення та становлення Київської Русі» змінено на «Виникнення та становлення Русі-України». Відповідно по тексту термін «Київська Русь» замінено на «Русь-Україна». Також зазнали змін назви і текст ІІ і ІІІ розділів.
У програмі зі всесвітньої історії для 7 класу збережено основні структурні одиниці програми 2013 року: вступні (2 – повтор і вступ), практичні заняття, узагальнення. Натомість вилучено оглядові уроки. За рахунок змісту скорочено тему «Середньовічне місто»: з двох уроків – до одного, тему «Монгольська навала на Русь. Новгородська боярська республіка. Московська держава. Іван ІІІ» з двох уроків – до одного. Теми «Розвиток техніки та повсякденне життя людини у середні віки», «Житло, одяг, сім’я» – об’єднано зі спорідненими темами.
Змінено теми окремих практичних занять: тему «Походи вікінгів та їх завоювання» – на «Наслідки Хрестових походів»; тему «Християнські храми у житті середньовічних європейців» – на «Середньовічні школи та університети. Життя середньовічного студента».
Окремі уроки перенесено в інші теми, зокрема переструктуровано такі уроки: «Франція у ХІ – ХV ст. Філіп ІV Красивий. Столітня війна. І Англія в ХІ – ХV ст. Вільгельм I Завойовник. Генріх ІІ Плантагенет. «Велика хартія вольностей». Війна троянд»; «Священна Римська імперія, Італія, Іспанія у Середні віки»; «Китай часів династії Тан. Завоювання Китаю монголами. Династія Мін. Досягнення китайської культури»; «Індія. Касти. Індуїзм. Делійський султанат. Досягнення індійської культури».
У процесі планування уроків під час викладання історії України та всесвітньої історії в 7 класах варто звернути увагу на те, що за чинною програмою у деяких темах подається нова послідовність вивчення навчального матеріалу та застосовується проблемно-тематичний принцип його побудови. Вчителю необхідно надавати учням можливість дізнаватися більше про історичні факти, що визначають епоху, є основними, найсуттєвішими та створюють узагальнену картину минулого, формувати в них розуміння історичної хронології, причинно-наслідкових зв’язків, розуміння руху суспільства та історичного прогресу.
Важливим є використання в навчанні учнів картографічних посібників: атласів, контурних карт, настінних карт. Вони допомагають продемонструвати динаміку історичних подій, встановити зв’язок між географічним середовищем та місцем тієї чи іншої історичної події.
Велику роль відіграє позакласна робота, зокрема пошукова й краєзнавча. Перевагою при вивченні місцевої історії є можливість побачити в реальній, а не у відтвореній формі факти, що її ілюструють. Робота в музеях, проведення дослідницької роботи на місцевому матеріалі допоможе навчити учнів навичкам та методиці ідентифікації залишків минулого, аналізу, тлумаченню та визначенню їх місця у більш широкому історичному контексті.
Впровадження активних форм та методів роботи на уроках історії.
Актуальність теми:
Сучасні
вимоги до шкільного навчального процесу полягають не тільки в тому, щоб учні
отримали системи наукових фактів, готових істин і штампів поведінки. Навчання
повинно формувати в школярів здатність творчо мислити, вміння зіставляти та
аналізувати факти, аргументовано захищати власну точку зору, критично ставитись
до джерел інформації, вчитися розуміти інших людей і співпрацювати з ними.
Спостерігаючи за більшістю аудиторій, де навчаються учні, студенти чи дорослі
люди, ви помітите те, що бразильський освітянин Паоло Фрейре називав «
банківським методом»: учителі намагаються покласти на депозит свої власні
знання та навички у розум тих, хто навчається. Викладачі часто покладаються на
традиційні методи навчання, незважаючи на безліч досліджень, які свідчать про
бажання учня навчатися інакше, більш активно. Тобто, іншими словами, ми
навчаємо так.,як навчали нас. У цій ситуації на допомогу вчителям приходять
активні та інтерактивні методи ( або методи активізації пізнавальної діяльності),
що сьогодні успішно застосовуються в багатьох країнах світу. Саме тому першою
своєю проблемною темою я і обрала:
Впровадження активних форм та методів
роботи на уроках історії.»
Треба прагнути зробити навчання не простішим, а
зрозумілішим та цікавішим. « Важких наук немає. Є тільки важкий виклад.
Завдання педагогіки - зробити науку
настільки зрозумілою та цікавою, щоб її можна було засвоїти, тобто примусити її
говорити простою звичайною мовою.»( Герцен).
Дитина
приходить до школи з бажанням вчитися. Як його зберегти? Як зробити навчання
цікавішим? Ці питання завжди хвилювали і сьогодні турбують мене. Учитися – означає виявляти активність,
спрямовану на засвоєння певних знань, вироблення вмінь, навичок. Керування
учінням вимагає певної системи методів, які забезпечують повноцінну учбову
діяльність, її освітню й виховну результативність. Різноманітні дослідження показують, що
навчальна активність стихійно сама по собі виникнути не може. Вона є наслідком
цілеспрямованого виховного і навчального впливу на особистість. Найбільш
ефективними в цьому плані є активні форми та методи навчання.
Учень – активний
учасник навчального процесу. Активність його проявляється в самостійних пошуках
засобів і способів розв’язання поставленої проблеми, у набутті знань,
необхідних для виконання практичних завдань. Все це дозволяє йому відійти від
стандартів мислення, стереотипу дії, розвиває прагнення до знань.
Використання
активних методів навчання є вкрай важливим тому, що вони мають великий вплив на
учня, але це не означає, що слід відмовлятися від традиційних методів навчання,
адже одні дослідження свідчать, що учні віддають перевагу активним методам
навчання на противагу традиційним , інші дослідження вказують на те, що
показники успішності учнів щодо засвоєння змісту навчання при використанні
активних методів такі самі, які були досягнуті в результаті традиційних методів
навчання. Іншими словами, для нас, викладачів, має бути більш важливим не той
факт, скільки учень знає, а те, наскільки більше учень дізнався та як він чи
вона буде використовувати отримані знання.
Основні ідеї
досвіду:
Впровадження
активних форм і методів навчання на уроках історії має за мету формування основних цінностей, якими має
володіти майбутній громадянин України:, співробітництво, законослухняність,
толерантність, повага до інших, комунікативність.
Основні ідеї досвіду реалізуються в таких першорядних
завданнях:
-
формування
стійкої мотивації вивчення історії;
-
створення умов
для активного осягнення програмового
матеріалу завдяки активній насиченій розумовій діяльності, зацікавленості процесом навчання;
-
розвиток загальнодидактичних
та спеціальних умінь , важливих для навчання історії;
-
формування творчих здібностей,
критичного мислення, навичок самостійного аналізу та аргументованого оцінювання
історичного процесу;
-
- підвищення
загального рівня культури учнів як повноправних членів соціуму та активних
учасників соціальних процесів;
-
виховання в учнів
поваги до історії України, рідного краю та загальнолюдських цінностей.
Методи активізації пізнавальної діяльності дозволяють :
-
всім учням класу включатися в роботу;
-
опрацьовувати,
узагальнювати й повторювати велику кількість навчального матеріалу;
-
висловити власну
думку;
-
грамотно
аргументувати свою точку зору й знаходити альтернативні рішення;
-
формувати
доброзичливі стосунки в учнівському колективі.
Нормативне та теоретичне підґрунтя досвіду :
- Конституція України;
-
Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту»;
-
Державний стандарт
базової і повної середньої освіти;
-
Національна
доктрина розвитку освіти в Україні;
-
Концепція
профільного навчання у старшій школі;
-
Наказ МОН України «
Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі
загальної середньої освіти» ;
-
Програма з історії
України та всесвітньої історії для 5-12 класів,
К., Ірпінь,2005 ;
-
Інструктивно-методичні рекомендації щодо
вивчення історії .
Першим вихідним положенням теорії активного навчання послужила концепція
«предметного змісту діяльності», розроблена академіком О.М. Леонтьєвим.
Педагогічні технології на основі активізації та інтенсифікації діяльності учнів
(ігрові технології навчання, проблемне навчання, технологія комунікативного
навчання, технологія інтенсифікації навчання ) розроблені відповідно Б.Нікітіним,
Дж.Дьюї, Є. Пассовим, В.Шаталовим, О.Шевченком). Усі інноваційні технології
навчання мають за мету активізацію навчально-виховного процесу з використанням
активних форм і методів навчання на всіх етапах сучасного уроку.
Технології реалізації ідеї:
Важливу роль в
активізації пізнавальної діяльності учнів відіграє група простих щодо
організації методів та форм, які передбачають спільну роботу всього класу :
- робота в парі (взаємоопитування, тихе опитування)
- групова робота(«Моя робота- наша робота»);
методи:
- ігрові методи
навчання;
- метод «круглого столу»
-«мозкова атака»;
- «мікрофон»;
- «навчаючи- вчуся» («Кожен навчає кожного», «Броунівський рух»
- «метод Прес»;
Для активізації
навчальної діяльності я часто застосовую таку педагогічну технологію як
створення ситуації успіху.
В своїй роботі
я зробила перший крок на шляху до змін – обрала ті навчальні стратегії
активного навчання, які, на мою думку, здійснити найлегше, і поступово
впроваджую їх в свою роботу. Одним із головних завдань при використанні
активних форм та методів роботи є збирання найбільшої кількості думок щодо
поставленої проблеми.
-
Робота в парах – це різновид роботи в малих групах. Ця форма
роботи дозволяє учням набути
навички співробітництва, оволодіти уміннями висловлюватись та активно слухати.
Її можна використовувати для досягнення будь – якої мети ( засвоєння,
закріплення, перевірки знань, умінь, навичок). Учні в парі повинні обговорити
запитання запропоноване вчителем, по черзі висловити свої думки та погляди на
проблему , дійти спільної думки, та представити результат на розгляд класу та вчителя.
-
Робота в малих
групах – це форма організації навчання, що допомагає
забезпечити позитивний результат в класі з великою кількістю учнів. Кожен
школяр усвідомлює, що від його зусиль залежить результат праці всієї групи.
Групова робота допомагає сформувати в дітей навички структурування матеріалу,
виділення основних його елементів, розвиває вміння робити висновки,
висловлювати власну думку, цінувати час. В своїй
роботі я використовую такі способи об’єднання в групи:
А) учні розраховуються за порядком номерів від 1 до 4. Номери 1 складають
одну групу, 2 – іншу і т.д.
В)заздалегідь
підбирається кількість кольорових предметів, що відповідатиме кількості учнів у
класі, кожен учень вибирає по одому предмету із запропонованих. Групи
створюються за кольорами предметів.
Для опрацювання в малих групах обирається найширша
історична тематика чи окрема проблема. Наприклад, тема уроку: Київська Русь за
часів роздробленості. Галицько – Волинське князівство – правонаступник Київської
Русі. Питання для групи №1 -
« Роздробленість Київської Русі: причини та наслідки.»;
група № 2 – « Утворення Галицько – Волинської держави»; група№3 – « Боротьба
Київської Русі з монголо – татарами».; група №4 – « Галицько - Волинська держава
за часів наступників Данила Галицького».
-
Психологи ( Ю.
Азаров, О. Запорожець, Д. Ельконін) правильно відмічали, що використання
ігор створює в навчанні неформальну атмосферу, сприяє розвитку
пізнавального інтересу, формування глибоких знань, розвиває інтелектуальну і
емоційну сферу учнів. Наприклад, для учнів 6 класі можна запропонувати
здійснити подорож на хронольоті – апараті, здатному переносити людину в будь –
яку країну і епоху. Складіть програму польоту: вкажіть рік, в який вам хотілось
би перенестися; назвіть країну;
виберіть, в якій ролі вам хотілось би знаходитись; обґрунтуйте ваш вибір
століття, країни і ролі ;визначте мету. В залежності від мети подорожі можна
включити в опис зовнішній вигляд людей, їх зброю, а також архітектурних
пам’яток і т. д. Для учнів 8-9 класів можна використовувати інтелектуальні ігри
для закріплення навчального матеріалу. Наприклад, гра « Що? Де? Коли? ; «Найрозумніший»; «
Щасливий випадок»; « Зоряний час». Ігрова
форма створює певний емоційний настрій, загострює розумову діяльність школярів. В результаті матеріал
швидше засвоюється.
-
В 8 – 9 класах при вирішенні певних проблемних
завдань я використовую метод « круглого столу» . В основі
таких навчальних занять лежить принцип колективного обговорення проблем. У
процесі колективної роботи за круглим столом відбувається обмін інформацією,
засвоєння нових знань; його учасники вчаться переконувати, аналізувати,
слухати,вести полеміку. Орієнтовна проблема для обговорення у 8
класі: « Причини виникнення українського козацтва ( національні, соціальні,
релігійні..)
-
У сучасній
зарубіжній та вітчизняній школах все більшого значення набуває застосування
методу « мозкова атака» чи «мозковий штурм». В своїй практиці я також
часто застосовую цю методику. Для цього я чітко формулюю питання, записую його
на дошці і пропоную учням висловити ідеї, коментарі, навести фрази чи слова, що
розкриватимуть проблему. Усі пропозиції без коментарів та зауважень записуються
на дошці у порядку їх надходження. Проблемне питання: « Чому деякі історики
називають І. Мазепу «вітчимом» України?» Результати різноманітних досліджень
показали, що даний метод сприяє розвитку динамічності розумових процесів,
формує вміння учнів зосередитись на певній вузькій, актуальній темі.
-
Окрім вищенаведених
методів активізації пізнавальної діяльності є найпростіші щодо організації
методи, але найулюбленіші, тому що доступні для будь – якого учнівського
колективу. Це метод « Мікрофон» та метод
«Навчаючи – вчуся». Метод « Мікрофон» надає можливість кожному
сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою
думку чи позицію. Говорить тільки той, хто отримав « мікрофон». Відповіді
повинні бути лаконічними; вони не коментуються й не оцінюються. Орієнтовні
проблеми для обговорення: « Що б ви записали в український літопис, якщо б жили
у другій половині ХVІІ ст.? « Метод « Прес» використовується у випадках,
коли виникають суперечливі думки з певної проблеми і потрібно зайняти та
аргументувати чітко визначену позицію із суспільної проблеми, що обговорюється.
Метод надає можливість навчитися формулювати та висловлювати свою думку з
дискусійного питання аргументовано, в чіткій та стислій формі. Існує певний
алгоритм, дотримуючись якого діти повинні висловитись по запропонованій темі.
Обов’язковим є застосування таких фраз: я вважаю, що…; оскільки..; наприклад,…;
отже, я вважаю. Орієнтовне проблемне завдання: «За визначенням В. Винниченка,
ІІІ Універсал не мав такого схвалення в суспільстві, як І Універсал. Як ви
вважаєте, чому? І, нарешті, метод «Навчаючи
– вчусь». Цей метод надає можливість
кожному взяти участь у навчанні та передачі своїх знань іншим, у даному випадку
своїм однокласникам під час уроку. Після
того як вчитель назвав тему та мету уроку, він роздає картки із завданням.
учням потрібно ознайомитись з інформацією та поділитися нею з іншими.
-
Вчителі не тільки
озброюють своїх вихованців необхідними знаннями та вміннями, а й, що не менш
важливо, дбають про те, щоб діти почувалися в школі, як удома, де їм добре, де
вони захищені, куди йдуть з радістю. «Кожен день починай з радістю, а закінчуй
миром» - за такими принципами ми живемо. Кожен поступ дитини, від
уважного допитливого погляду до високих результатів, має бути поміченим і
відміченим. Тому на своїх уроках я часто застосовую різні прийоми створення
ситуації успіху, що дають учням стимули до подальшої діяльності. Наприклад,
емоційне погладжування, навіювання ( ти це можеш.., ти це вмієш), еврика, рушай
за нами, сповідь.
Результативність
досвіду.
Отже, активні методи навчання при вмілому їх застосуванні
дозволяють мені оптимально розв’язати одночасно три навчально – організаційні
завдання:
-
підпорядкувати
процес навчання керівному впливові вчителя;
-
забезпечити
включення в активну навчальну роботу всіх учнів;
-
встановити
безперервний контроль за процесом засвоєння навчального матеріалу.
Крім того, сприяють успішному формуванню в учнів
комплексу позитивних ділових якостей, наприклад, таких:
-
бажання бути
корисним і потрібним людям;
-
готовність розглядати проблему з точки зору
товариша по навчанню, вчителя;
-
здатність чітко і
переконливо викладати думку, бути небагатослівним, але зрозумілим;
-
уміння цінувати та продуктивно використовувати
робочий час.
Впровадження активних форм та методів навчання дає
можливість учням відійти від стандартів мислення, стереотипу дій. Активні форми
та методи навчання розвивають прагнення до знань, сприяють виробленню характеру
людини, зумовлюють розвиток всіх трьох сфер особистості: інтелектуальної, емоційної
та вольової.
За останні роки
спостерігається динаміка росту якості знань учнів. Вони вчаться самостійно
мислити, ставити проблеми та їх вирішувати, вчаться реалізовувати свій
потенціал і творчі здібності.
Комментариев нет:
Отправить комментарий